відказ заповідальний

Заповідач вправі покласти на спадкоємця за заповітом виконання будь-якого зобов’язання (заповідальний відказ) на користь однієї або кількох осіб (відказоодержувачів), які набувають права вимагати його виконання. Відказоодержувачами можуть бути особи як ті, що входять, так і ті, що не входять до числа спадкоємців за законом.

англ. testament; нім. Testament n –es, -e; угор. végrendelet; рос. завещание.