договір трудовий
Угода, укладена між працівником і підприємством. У ньому передбачені обов’язки працівника виконувати роботу з визначеної спеціальності, кваліфікації або посади з дотриманням правил трудового розпорядку та обов’язку підприємства виплачувати працівнику відповідну заробітну плату і забезпечувати умови праці, передбачені трудовим законодавством, колективним договором і даним угодою сторін. Д.т. може бути укладений в усній або письмовій формі на невизначений і визначений термін. Прийом на роботу оформляється наказом адміністрації – англ. labour agreement; нім. Arbeitsvertrag m -(e)s, -¨e; угор. munkaszerződés; рос. договор трудовой.
Джерело:
Словник із соціальної роботи
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- договір трудовий — рос. договор трудовой угода між працівником і його винаймачем (роботодавцем) про характер, зміст, умови, організаційні й технологічні засади та оплату праці. Д.пі. Eкономічна енциклопедія