договір трудовий

Угода, укладена між працівником і підприємством. У ньому передбачені обов’язки працівника виконувати роботу з визначеної спеціальності, кваліфікації або посади з дотриманням правил трудового розпорядку та обов’язку підприємства виплачувати працівнику відповідну заробітну плату і забезпечувати умови праці, передбачені трудовим законодавством, колективним договором і даним угодою сторін. Д.т. може бути укладений в усній або письмовій формі на невизначений і визначений термін. Прийом на роботу оформляється наказом адміністрації англ. labour agreement; нім. Arbeitsvertrag m -(e)s, -¨e; угор. munkaszerződés; рос. договор трудовой.

Джерело: Словник із соціальної роботи на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. договір трудовий — рос. договор трудовой угода між працівником і його винаймачем (роботодавцем) про характер, зміст, умови, організаційні й технологічні засади та оплату праці. Д.пі. Eкономічна енциклопедія