конфедерація

Форма міждержавного союзу, основою якого є спільні інтереси, пов’язані з координацією та реалізацією спільних дій даних держав. У конфедерації кожна держава зберігає свою незалежність, суверенітет і має власні органи державної влади. У конфедерації відсутня єдина конституція, немає єдиного громадянства. Вищі органи конфедерації не мають прямої влади над громадянами держав – членів конфедерації. Спільні рішення потребують їх ратифікації членами конфедерації.

англ. confederation; нім. Konföderation f=; угор. konföderáció; рос. конфедерация.

Джерело: Словник із соціальної роботи на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конфедерація — конфедера́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. конфедерація — [конфеидеирац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  3. конфедерація — -ї, ж. 1》 Об'єднання, союз самостійних, суверенних держав. || Об'єднання, спілка яких-небудь громадських організацій. 2》 Організація, яка виражає колективні інтереси компаній, що є її членами. 3》 У феодально-кріпосницькій Польщі 16-18 ст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. конфедерація — Союз Словник чужослів Павло Штепа
  5. конфедерація — КОНФЕДЕРА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Об'єднання, союз самостійних, суверенних держав. Європейський Союз – конфедерація, оскільки це насамперед економічний союз, який складається з ряду країн, які зберігають свій суверенітет (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. конфедерація — Збори, нарада представників політичних груп, партій; змова, заколот проти короля або сенату в давній Польщі Словник застарілих та маловживаних слів
  7. конфедерація — конфедера́ція (від лат. confoederatio – спілка, об’єднання) 1. Союз окремих суверенних держав, об’єднаних спільними керівними органами, створений для певних цілей, переважно зовнішньополітичних і воєнних. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. конфедерація — I союз, що створюється для досягнення певних цілей, напр., змусити державну владу до поступок; у Польщі к. міст з'явилися у XIII ст., шляхетські к. — в середині XIV ст., військові конфедерації утворювалися в XVII-XVIII ст.; у 2-ій полов. XVIII ст. Універсальний словник-енциклопедія
  9. конфедерація — ОБ'ЄДНАННЯ кого, чого або яке (група осіб, установ, держав і т. ін., пов'язаних спільними економічними, політичними і т. ін. цілями, завданням тощо), СОЮ́З, СПІВДРУ́ЖНІСТЬ, СПІВТОВАРИ́СТВО (незалежних, суверенних держав); ФЕДЕРА́ЦІЯ (організацій... Словник синонімів української мови
  10. конфедерація — Конфедера́ція, -ції, -цією; -ра́ції Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. конфедерація — КОНФЕДЕРА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Об’єднання, союз самостійних, суверенних держав. Як найбільш підхожа форма мирного співіснування НДР і ФРН пропонується конфедерація обох німецьких держав, до якої могло б приєднатися також вільне місто Західний Берлін (Рад. Укр. Словник української мови в 11 томах
  12. конфедерація — Конфедерація, -ції ж. Конфедерація. Встає шляхетськая земля, і — разом сто конфедерацій. Шевч. 131. Словник української мови Грінченка