мінімум прожитковий
Життєвий стандарт, що забезпечує задоволення первинних потреб на мінімально припустимому в суспільстві рівні.
англ. subsistence level; нім. Existenzminimum. n -s, -ma; угор. létminimum; рос. минимум прожиточный.
Джерело:
Словник із соціальної роботи
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мінімум прожитковий — Мінімум споживання, який включає товари й послуги, які заспокоюють осн. біол. потреби, необхідні для утримання людини у стані здоров'я та здатності до праці. Універсальний словник-енциклопедія