1. Словник із соціальної роботи

особистість

Стійка система соціально значимих рис, що характеризують індивіда, продукт індивідуального і суспільного розвитку, включення індивідів у систему соціальних відносин за допомогою активної предметної діяльності і спілкування. О. формується в процесах спрямованого виховання і соціалізації індивідів. О. характеризується активністю; спрямованістю (стійкою системою мотивів, інтересів, переконань і т.д.); глибинними утвореннями, що формуються в спільній діяльності.

англ. personality; нім. Persönlichkeit f=, -en; угор. egyéniség; рос. личность.

Джерело: Словник із соціальної роботи на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. особистість — особи́стість іменник жіночого роду конкретна людина з погляду її культури, особливостей характеру, поведінки і т. і.н.; індивідуальність, особа книжн. Орфографічний словник української мови
  2. особистість — [особис'т'іс'т'] -стос'т'і, ор. -с'т'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. особистість — -тості, ж. Конкретна людина з погляду її культури, особливостей характеру, поведінки і т. ін.; індивідуальність, особа. Динаміка особистості псих. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. особистість — ОСОБИ́СТІСТЬ, тості, ж. Конкретна людина у єдності її природних і соціальних якостей; індивідуальність, особа. Відрізнювався [відрізнявся] він від других тим, що в грі його особистість українця виявлялась не простакуватою, млявою.. Словник української мови у 20 томах
  5. особистість — Комплекс внутрішніх умов і механізмів, які зумовлюють сталість, специфічність і організацію поведінки особи; гол. складові частини цієї системи: мотиви, потреби, переконання, а в широкому розумінні також інтелект, здібності, темперамент;... Універсальний словник-енциклопедія
  6. особистість — ОСОБИСТІСТЬ — аспект внутрішнього світу людини, що характеризується унікальністю та відкритістю; реалізується в самопізнанні та самотворенні людини та об'єктивується в артефактах культури. Філософський енциклопедичний словник
  7. особистість — ЛЮДИ́НА (особа як втілення високих моральних і інтелектуальних властивостей), ОСОБИ́СТІСТЬ, ІНДИВІДУА́ЛЬНІСТЬ, ЧОЛОВІ́К, ДУША́, ІНДИВІ́Д книжн., ІНДИВІ́ДУУМ книжн., СУБ'Є́КТ розм., ПЕРСО́НА уроч., заст., ірон.; ЕЛЕМЕ́НТ розм. (про особу перев. Словник синонімів української мови
  8. особистість — Особи́стість, -тости, -тості, -тістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. особистість — ОСОБИ́СТІСТЬ, тості, ж., книжн. Конкретна людина з погляду її культури, особливостей характеру, поведінки і т. і.н.; індивідуальність, особа. Словник української мови в 11 томах
  10. особистість — Особистість, -тости Личность. Словник української мови Грінченка