порушення настрою

Психопатологічні стани, викликані виразними змінами компонентів настрою. Надзвичайна інтенсивність, тривалість, зміна або характер афективного тону настрою знижує здібність індивіда діяти і мислити гнучко та адекватно внутрішнім вказівкам Я та вимогам зовнішньої реальності.

англ. mood disturbance; нім. Stimmungsumschwung m -(e)s, -¨e; угор. hangulatváltozás; рос. нарушение настроения.

Джерело: Словник із соціальної роботи на Slovnyk.me