психопатії

Патологія характеру, при якій у суб’єкта спостерігається практично незворотня виразність індивідуальних властивостей, які є перепоною його адекватній адаптації у соціальному середовищі. Виражається в численних конфліктах з оточуючими і з самим собою. Висока ймовірність алкоголізму, наркоманії, самогубств, неврозів, психосоматичних захворювань та ін. Виділяють ядерну (вроджену або конституціональну) – зумовлену вродженою неповноцінністю нервової системи і придбану у результаті перенесених у молодому віці захворювань (енцефаліт, травми голови), а також неправильного виховання.

англ. psychopathies; нім. Psychopathien pl; угор. lelki betegség / pszichopátia; рос. психопатии.

Джерело: Словник із соціальної роботи на Slovnyk.me