споживач

Громадянин, який придбає, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб.

англ. consumer; нім. Verbraucher m -s, =; угор. fogyasztó; рос. потребитель.

Джерело: Словник із соціальної роботи на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. споживач — спожива́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. споживач — [спожиевач] -ача, ор. -ачем, м. (на) -ачев'і/-ачу, мн. -ач'і, -ач'іў Орфоепічний словник української мови
  3. споживач — -а, ч. 1》 Особа чи організація, що використовує, споживає (у 2 знач.) якусь продукцію. || спец. Людина (користувач), ЕОМ або система, які отримують інформацію з носія або з лінії зв'язку для зберігання, обробки або передачі. 2》 Те саме, що покупець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. споживач — СПОЖИВА́Ч, а́, ч. 1. Особа або організація, що споживає продукти чийогось виробництва, чиєїсь діяльності. Найбільш значними споживачами палива, зокрема природного газу, є металургія та енергетика, електростанції (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. споживач — ПОКУПЕ́ЦЬ (той, хто купує що-небудь), НАБУВА́Ч, СПОЖИВА́Ч, КУПУВА́ЛЬНИК розм., КУПЕ́ЦЬ розм., ТОРЖНИ́К заст. На хороший товар багато покупців (прислів'я); Прийшов купець з червоними очима, Щось на подвір'ї з батьком говорив... Словник синонімів української мови
  6. споживач — Спожи́вач, -ча, -чеві; -вачі, -чів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. споживач — СПОЖИВА́Ч, а́, ч. 1. Особа або організація, що використовує, споживає (у 2 знач.) якусь продукцію. Наші робітники, колгоспники, учні, студенти, трудова інтелігенція — пожадливі й ненаситні споживачі нашої продукції. Словник української мови в 11 томах
  8. споживач — рос. потребитель особа або організація, що використовує, споживає продукти (товари, послуги) виробничої діяльності як інших виробників, так і свої власні. Eкономічна енциклопедія