1. Словник із соціальної роботи

спілкування

Процес міжособистої взаємодії людей, в якому відбувається взаємообмін інформацією, навичками, емоціями, і який заснований на відображенні соціальної реальності суб’єктами спілкування.

англ. communication; нім. Verkehr m -(e)s / Kommunikation f=; угор. érintkezés / kapcsolat; рос. общение.

Джерело: Словник із соціальної роботи на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спілкування — спілкува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. спілкування — [сп'ілкуван':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. спілкування — -я, с. 1》 Дія за знач. спілкуватися. 2》 Взаємні стосунки; діловий, дружній зв'язок. Спілкування тварин — особливі форми поведінки тварин, спеціальною функцією яких є передача інформації від однієї особини до іншої. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спілкування — Суб’єкт — суб’єктні стосунки людей з метою обміну думками, почуттями, переживаннями, звичками, способами поведінки, інформацією, а також задоволення потреби особистості в співчутті, підтримці, солідарності, дружбі, належності та ін. Словник-довідник музичних термінів
  5. спілкування — СПІЛКУВА́ННЯ, я, с. 1. Повідомлення; передача інформації. Комп'ютерна техніка дала нам новий потужний канал спілкування – слово електронне (із журн.); Державою визнається мова жестів як засіб міжособового спілкування; // перен. Словник української мови у 20 томах
  6. спілкування — СПІЛКУВАННЯ — тип відносин, що характеризується ставленням партнерів один до одного як до істот, наділених ознаками суб'єктивності. Оскільки презумпція такого ставлення не обмежена рамками людського світу, учасниками... Філософський енциклопедичний словник
  7. спілкування — СПІЛКУВА́ННЯ (взаємні стосунки, взаємний зв'язок), ЗНО́СИНИ мн., КОНТА́КТ, КОНТАКТУВА́ННЯ, КОМУНІКА́ЦІЯ, ПОРОЗУМІ́ННЯ. Павло Тичина звертає особливу увагу на мову як засіб спілкування між людьми (М. Словник синонімів української мови
  8. спілкування — Спілкува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. спілкування — СПІЛКУВА́ННЯ, я, с. Взаємні стосунки, діловий, дружній зв’язок. Праця і спілкування людей між собою обумовили і виникнення звукової мови (Наука.. Словник української мови в 11 томах
  10. спілкування — Спілкува́ння, -ня с. Сношеніе, общеніе. Словник української мови Грінченка