стан психічний

Тимчасова, більш-менш тривала своєрідність психічної діяльності індивіда, яка зумовлена предметом та умовами його діяльності, відношенням до цієї діяльності. Розрізняють мотиваційні, вольові, емоційні стани, а також стани, пов’язані з різним рівнем організованості свідомості (оптимальний рівень свідомості, стан втомленості, перевтомленості та загальмованості).

англ. psychic state; нім. geistiger Zustand; угор. pszihikai állapot; рос. состояние психическое.