1. Словник із соціальної роботи

тероризм

Політика і тактика терору, тобто сукупність особливо жорстких форм і засобів політичного насилля, які використовують терористи для досягнення своїх антилюдських цілей. Тероризм досить широко використовувався в історії у якості засобу політичної боротьби у світському та церковному житті. Особливо часто терор застосовувався у перехідних станах суспільного і політичного розвитку суспільства та держави.

англ. terrorism; нім. Terrorismus m=; угор. terrorizmus; рос. терроризм.

Джерело: Словник із соціальної роботи на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тероризм — терори́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. Тероризм — Форма політичного насильства, яке спрямовується проти уряду, але часто вражає рядових громадян; його метою є створення атмосфери страху, в якій даний уряд буде змушений виконати вимоги терористів. Енциклопедія політичної думки
  3. тероризм — [теироризм] -му, м. (на) -м'і Орфоепічний словник української мови
  4. тероризм — терори́зм (франц. terrorisme) здійснення терору, діяльність і тактика терористів. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. тероризм — ТЕРОРИ́ЗМ, у, ч. Здійснювання, застосовування терору; діяльність і тактика терористів. Євросоюз засуджує тероризм.., сказав на підсумковій прес-конференції Жак Ширак (з газ.); // перен. Повідомлення з метою залякування про можливий терористичний акт. Телефонний тероризм. Словник української мови у 20 томах
  6. тероризм — -у, ч. Здійснювання, застосовування терору; діяльність і тактика терористів. Міжнародний тероризм — вбивство чи ін. посягання на життя глав держав, глав або членів уряду, дипломатичних представників чи ін. службових осіб, захоплення заручників, угон повітряного судна, піратство тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. тероризм — ТЕРОРИЗМ (від лат. terror — страх, жах) — різновид політичної діяльності, яка ставить за мету досягнення політичних цілей шляхом залякування супротивників, створення атмосфери непевності, жаху, невідворотності нових екстремальних випробувань. Філософський енциклопедичний словник
  8. тероризм — Терори́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. тероризм — ТЕРОРИ́ЗМ, у, ч. Здійснювання, застосовування терору; діяльність і тактика терористів. Дрібнобуржуазний тероризм. Словник української мови в 11 томах