фобія
Психологічний синдром, який характеризується уникненням специфічних ситуацій або об’єктів, які не є об’єктивно небезпечними, але викликають страх або тривогу. Ф. З грецької означає страх або небезпеку. В складних словосполученнях Ф. вказує на пов’язані з небезпекою ситуації. Найбільш поширені серед них є: зоофобія (страх перед звірами), акрофобія (страх висоти), клаустрофобія (страх перед закритими приміщеннями).
англ. phobia; нім. Phobie f=, -en; угор. fóbia; рос. фобия.
Джерело:
Словник із соціальної роботи
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фобія — фо́бія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- фобія — [фоб'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- фобія — Жах, ляк, страх, див. боязнь, опаска Словник чужослів Павло Штепа
- фобія — ФО́БІЯ, ї, ж. Різновид нав'язливих станів, непереборний страх перед чим-небудь, який не має реального підґрунтя, при деяких психічних захворюваннях, іноді при перевтомі, після психічного потрясіння і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- фобія — -ї, ж., мед. Нав'язливий, непереборний страх при деяких психічних захворюваннях, іноді при перевтомі, після психічного зворушення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фобія — ФО́БІЯ, ї, ж. Нав’язливий, непереборний страх при деяких психічних захворюваннях, іноді при перевтомі, після психічного зворушення. Словник української мови в 11 томах