1. Словник поетичної мови Василя Стуса

Перун

А, ч. Бог блискавки й грому в давніх слов'ян-язичників.

Як відпливуть мужі — круглясті чари

благатимуть з простертими руками

Перуна – окропити грішну землю... (ЗД:71).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перун — Пе́рун: — грім, блискавка [X] — грім [IV,VI,VII] — тут: грім [1;51] Словник з творів Івана Франка
  2. Перун — Перу́н іменник чоловічого роду, істота бог грому і блискавки Орфографічний словник української мови
  3. Перун — -а, ч. 1》 У міфології східних слов'ян – бог дощу, блискавки і грому. 2》 перен., заст. Грім. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перун — Перу́н, -на, -нові (бог грому) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. перун — ПЕРУ́Н, а́, ч. 1. У східних слов'ян – бог дощу, блискавки і грому. * У порівн. Коли б кайданів брязкіт міг ударить Перуном в тії за́спані серця, Спокійні чола соромом захмарить І нагадать усім, що зброя жде борця (Леся Українка). 2. перен., заст. Грім. Словник української мови у 20 томах
  6. Перун — Тріснув, як Перун. Ударив так голосно, як грім. Перун — бог грому у стародавніх слов'ян. Хай тебе Перун трісне. Прокляття, хай тебе грім уб'є. Якби не Перун, то б багато не хрестилось. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. перун — перун, пйорун грім Словник застарілих та маловживаних слів
  8. Перун — гол. антропоморфний поганський бог ранньої доби Київської Русі; хліборобський бог дощу, блискавки, грому; пізніше виступає як бог війни; його згадують на першому місці в договорах київських князів з греками й у Володимировому пантеоні. Універсальний словник-енциклопедія
  9. перун — ГРІМ (звуки, що супроводять електричні розряди в атмосфері), ГРОМОВИ́ЦЯ розм., ПЕРУ́Н заст. поет. Небо, розшарпане громами, виплеснуло зі своєї середини кілька блискавиць (М. Словник синонімів української мови
  10. перун — ПЕРУ́Н, а́, ч. 1. У східних слов’ян — бог дощу, блискавки і грому. 2. перен., заст. Грім. А нехай же тебе перун ясний трісне! — лаявся навіть побожний пан Пєнтак, знаходячи в снігу порожню коробку від сигар (Козл., Ю. Крук, 1957, 457); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  11. перун — Перу́н, -на м. 1) Громъ. Бодай тебе перун забив темненької ночі. Чуб. V. 1092. 2) Перунъ, божество древнихъ славянъ. Левиц. І. Світ. 7. Словник української мови Грінченка