автодафе

автодафе́

незм., с. Прилюдне спалення на кострі єретиків чи творів, які інквізиція середньовічної Європи вважала єретичними.

...коли ти Бога не гнівиш

любов'ю злою і коли ти

капариш недолугий вірш

без честі й совісті, тоді ти

не потикайся і облиш

автодафе благословенне

для інших... (ЧТ:21);

О ті наломи ляку,

ота зухвала згага самовтеч,

жага згоряння, спалення, авто-

дафе. (11-1:57).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. автодафе — (привселюдне спалення) живоспалення, смерть на вогнищі; П. страта, вирок смерти. Словник синонімів Караванського
  2. автодафе — див. аутодафе. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. автодафе — АВТОДАФЕ́ див. аутодафе́. Словник української мови у 20 томах
  4. автодафе — Автодафе́, не відм. (н. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)