1. Словник поетичної мови Василя Стуса

антей

анте́й

(грец. Antaios), -я, ч. 1. У давньогрецькій міфології син Посейдона й Геї, велетень, найвродливіший і наймогутніший поміж гігантами; був непереможний, доки діставав силу від матері. 2. перен. Людина, що нерозривно пов'язана з рідною землею, народом, від яких має міць і силу.

Та й як хвалить? І як сказать — люблю?

І як промовить, що люблю — тебе я?

І як між кабінетів, між антеїв

Я підійду і словом прохоплюсь? (Т.1, кн.2:49);

...постане, рушачи гріхи кайданів,

вістуючи повернення Антей (ЧТ:84).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Антей — Герой старогрецьких міфів. Цей володар Лівії, гігант – син Посейдона (бога морів) і Геї (богині землі) – був непереможним, бо кожний дотик до матері-землі давав йому нові сили. Гераклові вдалося вбити Антея, лише піднявши його в повітря. Словник крилатих висловів
  2. антей — -я, ч. У давньогрецькій міфології – герой, який був непереможним у бою, поки торкався землі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. антей — анте́й (грец. Ανταίος) в давньогрецькій міфології герой, який був непереможний в бою, бо його мати Гея (богиня землі) давала йому велику силу. За міфом, Геракл відірвав А. від землі і задушив. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. Антей — Найбільший у світі літак 60-70 ХХ ст., створений 1965 під керівництвом О. Антонова; 4 турбоґвинтових двигуни (потужність 60 тис. кінських сил; вантажопідйомність 60 тонн); закріпив світовий пріоритет України у важкому літакобудуванні. Універсальний словник-енциклопедія