атол

(< англ. atoll — кораловий < мальдів. atolu — острів з лагуною посередині), -а, ч. Кораловий острів, що має форму кільця, яке оточує порівняно глибоку лагуну.

Рід людський росте, як атол,

(все живе, як атол, зростало,

океанську мілило товщ

і, глибіючи, неба прагло). (П-2:260).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. атол — Кораловий острів у вигляді суцільного або перериваного кільця, який утворюється в результаті наростання коралових рифів навколо заглибленої верхівки підводної гори; а. виступають в екваторіальній зоні, зокрема, у Тихому о. Універсальний словник-енциклопедія
  2. атол — АТО́Л, а, ч. Кораловий острів кільцеподібної форми. Атоли утворюються на деякій віддалі від берега, а іноді й серед океану (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. атол — ато́л (мальдівське atolu) низинний кораловий острів кільцеподібної форми з мілководною лагуною всередині. А. поширені в тропічній зоні. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. атол — ато́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. атол — -а, ч. Кораловий острів кільцеподібної форми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. атол — АТО́Л, а, ч. Кораловий острів кільцеподібної форми. Атоли утворюються на деякій віддалі від берега, а іноді й серед океану (Курс заг. геол., 1947, 171). Словник української мови в 11 томах