1. Словник поетичної мови Василя Стуса

басаман

басама́н

(басамань), -у, ч., розм. Смуга на тілі від ударів.

Довга дорога і порожня,

дві чорні колії в огні

плафонів. І на серці кожна,

як басамани вогняні. (П-1:51);

Із випатраних гнізд

зриваються орлята,

у безвість вирушати,

де басамань борізд. (П-1:129).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. басаман — Басама́н: — смуга на тілі від удару [19] Словник з творів Івана Франка
  2. басаман — басама́н іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  3. басаман — -у, ч., розм. Смуга на тілі від удару. || Смуга на тканині і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. басаман — БАСАМА́Н, у, ч., розм. Смуга на тілі від удару. Голова в ватажка напухла.., а поперек лиця мав він синій басаман (І. Франко); Все тіло в неї в синіх басаманах, як розмальоване, а вона сміється (О. Словник української мови у 20 томах
  5. басаман — СМУ́ГА (видовжена, обмежена частина якоїсь поверхні, простору, яка виділяється своїм виглядом, кольором і т. ін., довга риска, лінія), ПА́СМУГА, ПЕРЕ́СМУГА рідше, ПА́СМО, СМУ́ЖКА, СТЯ́ЖКА, СТЬО́ЖКА, ПОПРУ́ГА, ПО́ЯС, ПОЯСО́К, СТЯГА́ розм., ПАС розм. Словник синонімів української мови
  6. басаман — Басама́н, -на; -ма́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. басаман — БАСАМА́Н, у, ч., розм. Смуга на тілі від удару. Голова в ватажка напухла.., а поперек лиця мав він синій басаман (Фр., III, 1950, 152); Все тіло в неї в синіх басаманах, як розмальоване, а вона сміється (Кундзич, Пов. і опов. Словник української мови в 11 томах
  8. басаман — Басаман, -ну м. 1) Полоска, напр. въ матеріи. хустка в басамани. Полосатый платокъ. Шейк. Спідниця в басамани. Вх. Зн. 2. 2) Полоса на тѣлѣ отъ удара. Прийди, прийди, щось ті дам, через плечі басаман. Шейк. 3) Галунъ, позументъ. Шух. І. 122, 2.75. Словник української мови Грінченка