басан

баса́н

А, ч., розм. Пасмо.

Прив'язана за коси до сосни,

біліє, наче біль, за біль біліша,

гуляють козаки, а в небі тиша,

а од землі – червоні басани. (П-1:95).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. басан — Басан, -ну м. Обшивка около платья. Поняв собі дівку туркеню-чужоземку, у зеленій сукні з білими баса нами. Лукаш. 45. Словник української мови Грінченка