болід
болі́д
(< грец. bolis — метальний спис), -у, ч. Великий, дуже яскравий метеор з довгим хвостом, що світиться.
А ти шугай – у самокружелянні
(немов планета згасла? чи болід?)
Тут ані дня, ні ночі, ні світання,
і почезає за тобою слід. (ЧТ:59);
Горить твій слід – немов болід, як Тора,
і ти гориш — то вічний твій приділ. (П-1:134).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- болід — болі́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- болід — -а, ч. 1》 Великий яскравий метеор. 2》 Назва (тип) спортивного автомобіля (Формула-1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- болід — БОЛІ́Д¹, а, ч. Великий яскравий метеор із довгим хвостом. Коли за ліс упало дві зорі, хлопець кинувся до хати, захоплено гукаючи: – Боліди! Боліди впали! (О. Словник української мови у 20 томах
- болід — болі́д [від грец. βολίς (βολίδος) – метальний спис] великий метеор. Словник іншомовних слів Мельничука
- болід — БОЛІ́Д, а, ч. Великий яскравий метеор. Болід виникає в результаті проникнення з міжпланетного простору в земну атмосферу великого каменя (Астр., 1956, 93). Словник української мови в 11 томах