болід

болі́д

(< грец. bolis — метальний спис), -у, ч. Великий, дуже яскравий метеор з довгим хвостом, що світиться.

А ти шугай – у самокружелянні

(немов планета згасла? чи болід?)

Тут ані дня, ні ночі, ні світання,

і почезає за тобою слід. (ЧТ:59);

Горить твій слід – немов болід, як Тора,

і ти гориш — то вічний твій приділ. (П-1:134).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. болід — болі́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. болід — -а, ч. 1》 Великий яскравий метеор. 2》 Назва (тип) спортивного автомобіля (Формула-1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. болід — БОЛІ́Д¹, а, ч. Великий яскравий метеор із довгим хвостом. Коли за ліс упало дві зорі, хлопець кинувся до хати, захоплено гукаючи: – Боліди! Боліди впали! (О. Словник української мови у 20 томах
  4. болід — болі́д [від грец. βολίς (βολίδος) – метальний спис] великий метеор. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. болід — БОЛІ́Д, а, ч. Великий яскравий метеор. Болід виникає в результаті проникнення з міжпланетного простору в земну атмосферу великого каменя (Астр., 1956, 93). Словник української мови в 11 томах