1. Словник поетичної мови Василя Стуса

брезклість

бре́зклість

Ості, ж. Абстр. ім. до брезклий.

Крайнебо вже посіли ветхі відьми

із брезклості смарагдом на очах. (ЧТ:153).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брезклість — бре́зклість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. брезклість — -лості, ж. Стан за знач. брезклий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. брезклість — БРЕ́ЗКЛІСТЬ, лості, ж. Стан за знач. бре́зклий. І тільки тепер впадає в очі несвіжий колір обличчя і передчасна якась брезклість (В. Козаченко). Словник української мови у 20 томах
  4. брезклість — БРЕ́ЗКЛІСТЬ, лості, ж. Стан за знач. бре́зклий. І тільки тепер впадає в очі несвіжий колір обличчя і передчасна якась брезклість (Коз., Сальвія, 1959, 94). Словник української мови в 11 томах