всевіки

(всевíк), присл., інд.-авт. Похідне від все і віки.

Задосить. Приостань. Упився гроз?

Від правіків на всевіки упився? (П-1:165);

Забарні слова,

що з тіла мертвого летіли

і споминами душу гріли,

що, наче дошка гробова,

позаклякала на всевік. (П-2:19).