всекволий

всекво́лий

А, -е, інд.-авт. Похідне від все і кволий.

Тож — в неба провалля в бездоння, бездолий

нагірний, невірний, западистий рай,

всебідий, всегнівний, всещедрий, всекволий.

А що під крилом твоїм? Кара — карай. (П-1:98).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me