всекволий
всекво́лий
А, -е, інд.-авт. Похідне від все і кволий.
Тож — в неба провалля в бездоння, бездолий
нагірний, невірний, западистий рай,
всебідий, всегнівний, всещедрий, всекволий.
А що під крилом твоїм? Кара — карай. (П-1:98).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me