всенежданний
всенежда́нний
А, -е, інд.-авт. Похідне від все і не ждати.
я забуваюся, коли цнота
пречистого пребілого паперу
почне мене, відкривши добру еру
натхнення в тиші, і коли мета
мене в полон імкне, всененажданна. (П-2:169).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me