всенежданний

всенежда́нний

А, -е, інд.-авт. Похідне від все і не ждати.

я забуваюся, коли цнота

пречистого пребілого паперу

почне мене, відкривши добру еру

натхнення в тиші, і коли мета

мене в полон імкне, всененажданна. (П-2:169).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me