всеобрушати
всеобруша́ти
Аю, -єш, недок., перех., інд.-авт. Похідне від все і обрушати.
Та всеобрушає нестерпно
двопогляд. У ньому ти сущий,
померлий, пантруєш живого,
зориш за померлим — живий. (П-1:87).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me