всеобрушати

всеобруша́ти

Аю, -єш, недок., перех., інд.-авт. Похідне від все і обрушати.

Та всеобрушає нестерпно

двопогляд. У ньому ти сущий,

померлий, пантруєш живого,

зориш за померлим — живий. (П-1:87).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me