всеочі

всео́чі

Чей, ми., інд.-авт. Похідне від все і очі.

Узорені, роздумані, прозорі —

вони одне високе чудування —

недоторканна є оця зчужілість

і всепрозріння добрих всеочей. (П-2:198).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me