всеочі
всео́чі
Чей, ми., інд.-авт. Похідне від все і очі.
Узорені, роздумані, прозорі —
вони одне високе чудування —
недоторканна є оця зчужілість
і всепрозріння добрих всеочей. (П-2:198).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me