всетривога

всетриво́га

И, ж., інд.-авт. Похідне від все і тривога.

Надимляється дорога

від диявола до Бога,

вслід ступає всетривога,

і спинилась біла смерть. (П-2:127);

О ця займанщина душі!

Спіши — з дороги і в дорогу.

Годуй голодну всетривогу

і спогаду не воруши. (П-2:289).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me