всетривога
всетриво́га
И, ж., інд.-авт. Похідне від все і тривога.
Надимляється дорога
від диявола до Бога,
вслід ступає всетривога,
і спинилась біла смерть. (П-2:127);
О ця займанщина душі!
Спіши — з дороги і в дорогу.
Годуй голодну всетривогу
і спогаду не воруши. (П-2:289).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me