всечулий

А, -е, дієпр., інд.-авт. Похідне від все і чути.

Володарю своєї смерті, доля —

всепам'ятка, всечула, всевидюща —

нічого не забуде, не простить. (П-1:144).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me