1. Словник поетичної мови Василя Стуса

грайворон

гра́йворон

А, ч., діал. Гайворон.

Так обачно

летів грайворон, не торкавши крон,

допіру змовклих. (ЧТ:145);

Ти один мій, о грайвороне, —

обрію — в два крила. (П-2:76).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грайворон — гра́йворон іменник чоловічого роду, істота гайворон діал. Орфографічний словник української мови
  2. грайворон — -а, ч., діал. Гайворон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. грайворон — ГРА́ЙВОРОН, а, ч., діал. Гайворон. Ті соколи небавом десь поділись, але чимало птиці було тоді в степу й без них: і дрохви, .. і гуси, і качки, і грайворони (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах
  4. грайворон — ГРАК (перелітний птах родини воронових), ГА́ЙВОРОН, ГРА́ЙВОРОН діал. По чорній лисніючій ріллі поважно ходили граки, колупаючись білими дзьобами в землі (О. Копиленко); Вечірній закурився дим, і гайворонів посідали зграї (М. Словник синонімів української мови
  5. грайворон — ГРА́ЙВОРОН, а, ч., діал. Гайворон. Ті соколи небавом десь поділись, але чимало птиці було тоді в степу й без них: і дрохви,.. і гуси, і качки, і грайворони (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 21). Словник української мови в 11 томах
  6. грайворон — Грайворон, -на м. = гайворон. Вх. Пч. II. 9. Словник української мови Грінченка