десниця
І, ж., заст., книжн., уроч. Права рука, а також рука взагалі.
Хай пробуде в віках — десниця твоя простерта,
багряна твоя тога і голубий хітон. (П-1:106).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- десниця — десни́ця іменник жіночого роду правиця рідко Орфографічний словник української мови
- десниця — -і, ж., заст., книжн., уроч. Права рука, а також рука взагалі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- десниця — Правиця Словник чужослів Павло Штепа
- десниця — див. рука Словник синонімів Вусика
- десниця — ДЕСНИ́ЦЯ, і, ж., заст., книжн., уроч. Права рука, а також рука взагалі. Огорнутий багрянцем опанчі, Тримаючи десницю на мечі, Данило їхав (Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 151). Словник української мови в 11 томах