дзень-струна
дзень-струна́
И, ж., інд.-авт. Похідне від дзень (вигук) і струна.
І думою одною
півсну кошлатить ся. І дзень-струною
не йде це дивне диво з голови. (П-2:194).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me
дзень-струна́
И, ж., інд.-авт. Похідне від дзень (вигук) і струна.
І думою одною
півсну кошлатить ся. І дзень-струною
не йде це дивне диво з голови. (П-2:194).