дзень-струна

дзень-струна́

И, ж., інд.-авт. Похідне від дзень (вигук) і струна.

І думою одною

півсну кошлатить ся. І дзень-струною

не йде це дивне диво з голови. (П-2:194).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me