дивновзір

дивновзі́р

Зору, ч., інд.-авт. Похідне від дивний і зір.

Там крила птаства рясно миготіли,

мережилася зелень дивновзором,

а душу вже поймав самодоходжень

зухвалий холод і зухвалий жах. (П-2:118).