життєіснування

життєіснува́ння

Я, с., інд.- авт. Похідне від життя і існування.

У затишку прожити не судилось:

ударив грім — і зразу шкереберть

усе пішло, що ніби тільки снилось,

як життєіснування й життєсмерть. (ЧТ:24);

О порожнечо душ

і порожнечо життєіснування

на півдороги між життям і смертю. (ЧТ:37).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me