життєіснування
життєіснува́ння
Я, с., інд.- авт. Похідне від життя і існування.
У затишку прожити не судилось:
ударив грім — і зразу шкереберть
усе пішло, що ніби тільки снилось,
як життєіснування й життєсмерть. (ЧТ:24);
О порожнечо душ
і порожнечо життєіснування
на півдороги між життям і смертю. (ЧТ:37).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me