з-понадсвітній
з-понадсві́тній
Я, -є, інд.-авт. Похідне від з, понад і світ. З іншого світу.
...аж сіла зірка на дроту й щебече
і сяє горлом з-понадсвітній спів. (П-2:120).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me
з-понадсві́тній
Я, -є, інд.-авт. Похідне від з, понад і світ. З іншого світу.
...аж сіла зірка на дроту й щебече
і сяє горлом з-понадсвітній спів. (П-2:120).