каббала

каббала́

(давньоєвр. kabbālāh – таємна наука), -и, ж. Середньовічне містичне вчення в іудаїзмі, яке проголошувало пошук основи всіх речей у літерах і цифрах єврейської абетки, а також в амулетах і формулах, які вважали зцілющими засобами.

Що то – сон ачи ява.

чи химородні вигадки каббали?

Чи маячня – і тільки? (П-1:111).