креш

У, ч., розм. Кришталь.

І раптом ти збагнеш,

той агрус нахилився,

що в дно криниць дивився

і цвів, як срібний креш. (П-2:84).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me