1. Словник поетичної мови Василя Стуса

крижень

Жня, ч. Велика дика качка.

Надвечір'я

запалить крижнів вигублені пір'я.

щоб ти не заблудився в цім житті. (П-1:145);

Чи ще кульбаби вздрю цвіт

і білі ночі? Переліт

гусей, качок, урочих крижнів! (П-2:23).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крижень — кри́жень іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. крижень — -жня, ч. Велика дика качка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. крижень — КРИ́ЖЕНЬ, жня, ч. Вид птахів родини качачих. Чи крижні то були, чи то були чирята, Про те нам байдуже (Є. Гребінка); Крижень на плесі тривожно кахнув (Олесь Досвітній); Крижень важко піднісся над водою й подався за Дніпро (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. крижень — КАЧИ́НИЙ, КАЧА́ЧИЙ, КРЯЧА́ЧИЙ розм. I. КА́ЧКА (свійський і дикий водоплавний птах, цінний своїм м'ясом, яйцями й пір'ям), КРЯ́ЧКА розм., МАГЕ́РКА діал., ВУ́ТЯ діал., ВУ́ТКА діал., ТА́СЯ дит., ТА́СЬКА дит. Словник синонімів української мови
  5. крижень — КРИ́ЖЕНЬ, жня, ч. Велика дика качка. Чи крижні то були, чи то були чирята, Про те нам байдуже (Греб., І, 1957, 73); Крижень на плесі тривожно кахнув (Досв., Вибр., 1959, 411); Крижень — досить великий птах, має цінне м’ясо і тому являє собою бажану здобич для мисливця (Корисні птахи.., 1950, 15). Словник української мови в 11 томах
  6. крижень — Крижень, -жня м. Крижовая утка. Anas boschas. І тілько край ставка оставсь табун утят. Чи крижні то були, чи то були чирята, — про те нам байдуже. Греб. 387. Словник української мови Грінченка