1. Словник поетичної мови Василя Стуса

марчіти

марчі́ти

Ію, -ієш, недок., діал. Занепадати.

Тож проростай, а не марчій,

розтулене стебло. (П-1:137).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. марчіти — марчі́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. марчіти — -ію, -ієш, недок., діал. Занепадати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. марчіти — МАРЧІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., діал. Занепадати. Вже й дід марчіє й пасіка марчіє (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. марчіти — ЗАНЕПАДА́ТИ (опинятися в стані загального погіршення, зниження рівня розвитку; втрачати політичну та економічну могутність), РУЙНУВА́ТИСЯ, РЕГРЕСУВА́ТИ, ДЕГРАДУВА́ТИ, ХИ́РІ́ТИ, УПАДА́ТИ (ВПАДА́ТИ) рідко, МАРЧІ́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  5. марчіти — Марчі́ти, -чі́ю, -чі́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. марчіти — МАРЧІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., діал. Занепадати. Вже й дід марчіє й пасіка марчіє (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  7. марчіти — Марчіти, -чію, -єш гл. Стариться, дряхлѣть; приходить въ упадокъ. Вже й дід марчіє й пасіка марчіє. Вас. 208. Словник української мови Грінченка