надвищ
на́двищ
І, ж., інд.-авт. Похідне від височінь.
У небо, у надвищ, за хмари за чорні
до сонця, Ікаре, спрямовуй свій лет! (П-1:98).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me
на́двищ
І, ж., інд.-авт. Похідне від височінь.
У небо, у надвищ, за хмари за чорні
до сонця, Ікаре, спрямовуй свій лет! (П-1:98).