нахлюпи

на́хлюпи

Ів, мн., інд.-авт. Похідне від хлюпати.

Покірні вітру, нахлюпи щедрот

з убогого жебрацького бенкету,

відвирувавши, котяться у Лету,

в таночок взявши кревних і заброд. (П-1:101).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me