нахлюпи
на́хлюпи
Ів, мн., інд.-авт. Похідне від хлюпати.
Покірні вітру, нахлюпи щедрот
з убогого жебрацького бенкету,
відвирувавши, котяться у Лету,
в таночок взявши кревних і заброд. (П-1:101).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me