незабудь

Значення в інших словниках

1. незабудь — не́забудь 1 іменник жіночого роду вживається переважно у фразеологізмі не́забудь 2 іменник жіночого роду незабудка діал. Орфографічний словник української мови
2. незабудь — -і, ж. 1》 Щось пам'ятне, згадка. На незабудь — на згадку. 2》 діал. Незабудка. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. незабудь — НЕ́ЗАБУДЬ, і, ж. діал. Незабудка. Як двоє любляться, а ждуть Розлуки хоч би на часок, То одно одному дають На пам'ять незабудь-цвіток (І. Франко). ○ (1) На не́забудь у знач. присл., заст. – на згадку. На незабудь Штернбергові (Т. Словник української мови у 20 томах
4. незабудь — НЕЗАБУ́ДКА (НЕЗАБУ́ДЬКА рідко) (трав'яниста рослина з дрібними голубими квітками), НЕ́ЗАБУДЬ діал., ЛЮБИ́-МЕНЕ́. Коли б для Києва прийшлося Мені різьбити герб віків, Троянду, молот, меч, колосся Я б незабудками обвів (М. Словник синонімів української мови
5. незабудь — Не́забудь, -ді; на не́забудь Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. незабудь — НЕ́ЗАБУДЬ, і, ж. 1.: На не́забудь, заст. — на згадку. На незабудь Штернбергові (Шевч., І, 1959, 69); А пастушок на незабудь Дав голосну жалійку в путь, Оту, що сам різьбив на лузі (Нагн., Вибр., 1957, 177). 2. діал. Незабудка. Словник української мови в 11 томах
7. незабудь — Не́забудь, -ді ж. 1) На незабудь. На память. 2) раст. Myosotis palustris. Вх. Пч. І. 11. Словник української мови Грінченка