одногорлий
одного́рлий
А, -е, інд.-авт. Похідне від один і горло.
Гріх — жити в одногорлому плачі,
в тужінні одногорлому, в радінні
гріх жити одногорлому, в падінні
дозволено прожити. (Т.1, кн.2:230).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me