одногорлий

одного́рлий

А, -е, інд.-авт. Похідне від один і горло.

Гріх — жити в одногорлому плачі,

в тужінні одногорлому, в радінні

гріх жити одногорлому, в падінні

дозволено прожити. (Т.1, кн.2:230).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me