окапини

ока́пини

Ин, мн., розм. Те, що стікає зі свічки.

Пітьма тайгова як Елізіум,

модринна глиця — ніби сліз окапини. (Т.1,кн.2:63).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окапини — ока́пини множинний іменник те, що стікає з свічки розм. Орфографічний словник української мови
  2. окапини — -ин, мн., розм. Те, що стікає зі свічки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. окапини — ОКА́ПИНИ, ин, мн., розм. Краплі воску, парафіну тощо, які стікають зі свічки і застигають. Смердючий лій шкварчить в окапинах (М. Бажан); А зі свічки пливли окапини (Л. Костенко). Словник української мови у 20 томах
  4. окапини — ОКА́ПИНИ, ин, мн., розм. Те, що стікає з свічки. Смердючий лій шкварчить в окапинах (Бажан, Вибр., 1940, 64). Словник української мови в 11 томах
  5. окапини — Окапини, -пин ж. мн. То, что течетъ со свѣчи. Словник української мови Грінченка