павіття
паві́ття
Я, збірн., інд.-авт. Похідне від па... ("подібний") і віття. Щось, що нагадує віття.
Ледь очі стулиш — дерево росте
і павіттям, немов судини чорні,
тобі всю душу оплете... (ЧТ: 120).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me