павіття

паві́ття

Я, збірн., інд.-авт. Похідне від па... ("подібний") і віття. Щось, що нагадує віття.

Ледь очі стулиш — дерево росте

і павіттям, немов судини чорні,

тобі всю душу оплете... (ЧТ: 120).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me