1. Словник поетичної мови Василя Стуса

пахощ

па́хощ

У, ч. і ж., рідко. Те саме, що пахощі.

З ціложиттсвого ждання

Ти смерть на кілька літ відтрутив,

аби почути пахощ рути

і в неї впасти навмання —

з усіх розлук — на обакрай

Вітчизни — і яви, і мрії. (П-2:19).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пахощ — па́хощ іменник жіночого роду аромат в однині вживається рідко Орфографічний словник української мови
  2. пахощ — див. запах Словник синонімів Вусика
  3. пахощ — ПА́ХОЩ див. па́хощі. Словник української мови у 20 томах
  4. пахощ — ПА́ХОЩІ мн. (приємний запах), АРОМА́Т, ПО́ВІВ поет., ПА́ХОЩ рідше, ПА́ХІЛЛЯ діал.; ТРУ́НОК (сильний, п'янкий запах). На Ватю ніби звідкілясь пахнуло теплом, ароматом саду, пахощами пишного квітника (І. Словник синонімів української мови
  5. пахощ — ПА́ХОЩ див. па́хощі. Словник української мови в 11 томах