пекельнозорий

пекельнозо́рий

А, -е, інд.- авт. Похідне від пекельний і зір.

Мигоче, мов відьмак, паркан пекельнозорий,

за голосом покори душа рушає вспак. (П-2:31).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me