пекельнозорий
пекельнозо́рий
А, -е, інд.- авт. Похідне від пекельний і зір.
Мигоче, мов відьмак, паркан пекельнозорий,
за голосом покори душа рушає вспак. (П-2:31).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me