погреб

погре́б

У, ч., заст. Похорон.

Надибую пісню, ловлю їй до тону

шовкового голосу (зацний погреб). (П-1:28).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погреб — По́греб: — похорон [42] Словник з творів Івана Франка
  2. погреб — погре́б іменник чоловічого роду похорон рідко Орфографічний словник української мови
  3. погреб — -у, ч., заст. Похорон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. погреб — Похорон, похова, хова, хованки, ховання Словник чужослів Павло Штепа
  5. погреб — ПОГРЕ́Б, у, ч., заст. Похорон. Старий попрощавсь із мертвим тілом мовчки і без плачу й жалю поблагословив на погреб (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах
  6. погреб — Похорон Словник застарілих та маловживаних слів
  7. погреб — ПО́ХОРОН (ПО́ХОРОНИ рідше) (обряд проводів і поховання тіла померлого), ПО́ГРЕБ заст., ПОГРЕБА́ННЯ заст. Ішли селяни, ішли бійці караульної роти, ішла з червоними прапорами молодь, що прибула на похорон з довколишніх сіл (О. Словник синонімів української мови
  8. погреб — ПОГРЕ́Б, у, ч., заст. Похорон. Старий попрощавсь із мертвим тілом мовчки і без плачу й жалю поблагословив на погреб (П. Куліш, Вибр., 1969, 84). Словник української мови в 11 томах
  9. погреб — Погреб, -бу м. = погріб. Гн. II. 160. Старий попрощавсь із мертвим тілом мовчки і без плачу й жалю поблагословив на погреб. К. ЧР. 105. Словник української мови Грінченка