проростень
про́ростень
Стня, ч., інд.-авт. Ім. до проростати.
І проростень, і бугила,
і жалом жалощів тріпоче
доба і не пустити хоче
стежина, терням поросла. (П-2:122)
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проростень — Про́ростень, про́росня; -росні, -снів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)