протипотік

протипоті́к

(протипотоки), -току, ч., інд.-авт. Похідне від проти... і потік.

Протипотік — запраг гори, як горя -

без світу, спогадів і навіть снів. (ЧТ:107);

Розбратані протипотоки

'дне одного наздоганяють,

годують себе проминанням

заказаних долею стріч. (П-1:86).