пружнотілий

пружноті́лий

А, -е, інд.-авт. Похідне від пружний і тіло.

Утоплюсь

І в зубах затисну слово те

пружнотіле, як плотва,

що хвостом всю душу збовтає. (Т.1, кн.2:227).