розпелюстити
Щу, -щиш, док., перех., інд.-авт. Похідне від пелюстки. Розкрити, як пелюстки.
Треба щедро – серцем одним, устами
ледь розпуклими розпелюстити втіхи гін,
всевідради! Сонце бо йде — за нами. (П-1:106).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me