розпелюстити

Щу, -щиш, док., перех., інд.-авт. Похідне від пелюстки. Розкрити, як пелюстки.

Треба щедро – серцем одним, устами

ледь розпуклими розпелюстити втіхи гін,

всевідради! Сонце бо йде — за нами. (П-1:106).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me